Як розповіла екс-військовослужбовець КНДР, що зуміла втекти з країни і вивезти заборонені знімки, доля людей в Північній Кореї настільки важка, що словами це передати неможливо. Ці рідкісні і заборонених фото тому доказ …
Закохані в Пхеньяні, 2008 рік.
Ця фотографія вельми і вельми нетипова для Північної Кореї, адже публічне вираження почуттів тут – втім, як і в більшості країн Азії – вважається чимось дуже непристойним. До того ж ця звичайна на погляд європейця фотографія відноситься до розряду заборонених, адже знімати військових, особливо відпочиваючих, місцева влада не дозволяює.
Жінки-військові поруч з Монументом ідей Чучхе, Пхеньян, 2012 рік.
Ще одна заборонена фотографія військових – на цей раз жінок. У 2015 році в зв’язку з нестачею чоловіків призовного віку жінок теж стали закликати в армію. У 17 років всі північнокорейські дівчата повинні були прибути на призовний пункт, щоб відправитися в армію на довгих 7 років. Умови служби для жінок і чоловіків однакові, причому однаково важкі: військовослужбовці живуть в холодних бараках і так само, як і велика частина населення країни, нерідко страждають від недоїдання, а жінки – ще й від нестачі елементарних засобів гігієни.
Статуї Кім Ір Сена і Кім Чен Іра, Пхеньян, 2012 рік.
Ця фотографія пам’ятника двох керівників КНДР теж цілком могла не сподобатися владі, а все через те, що бронзові вожді були сфотографовані збоку, хоча офіційно їх не дозволено знімати тільки зі спини. Крім того, ні в якому разі не можна “обрізати” пам’ятникові голови і ноги або повторювати їх пози під час фотографування. До речі, фотографувати будь-які зображення вождів, на які випадково впала тінь, теж заборонено.
Жінка намагається сховатися від фотозйомки, Хамхін, 2011 рік.
Місцеві жителі не дуже люблять фотографуватися – страх перед іноземцями у багатьох тут вбирається з молоком матері. Та й владі цей знімок явно б не сподобався: літня жінка і дитина виглядають виснаженими і не дуже щасливими.
Червоний трамвай, Пхеньян, 2012 рік.
І ще одне невинне, на перший погляд, фото, яке теж могло потрапити під заборону. В чому причина? Подивіться уважно на трамвай: його поважний вік, іржаві боки і бите скло більш ніж красномовно говорять про загальний стан міського транспорту в КНДР. До речі, в провінції про громадський транспорт і мови бути не може – люди там найчастіше пересуваються в візках на гужовий тязі.
Солдати “вищипують” газон, Пхеньян, 2009 рік.
Такі сценки, які можна часто побачити в Пхеньяні, корейські гіди категорично забороняють фотографувати. Вся справа в тому, що “на Заході” їх можуть розцінити як підтвердження того, що люди тут голодують. Незважаючи на те що раціон здебільшого північнокорейців вельми скромний, а трава нерідко використовується при приготуванні страв, насправді військові вручну вищипують пожовклі травинки, щоб газон був ідеальним.
Жінки-військові, які допомагають в роботі на сільськогосподарських угіддях, 2008 рік.
Служба в північнокорейської армії – це, за великим рахунком, робота, пов’язана з допомогою робітникам і селянам – рук тут постійно не вистачає, оскільки основна частина земель в країні малопридатна для сільського господарства. Та й наглядати за селянами, які не завжди працюють так, як від них цього вимагає керівництво країни, теж комусь потрібно. Однак за офіційною версією влади, військові лише допомагають селянам виконувати завдання, поставлені Великими керівниками.
Колючий дріт під напругою на узбережжі Японського моря, 2008 рік.
За офіційною версією, завдання подібного загородження – охороняти Північну Корею від недругів. Втім, швидше за все, воно допомагає утримувати громадян країни в її межах, оскільки охочі втекти від режиму користуються будь-якою можливістю покинути КНДР.